30 вересня 2020 року, Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року.
«Затвердження і впровадження Державного стандарту базової середньої освіти – це продовження реформи “Нова українська школа” у 5-9 класах. Документ визначає структуру та зміст базової середньої освіти і передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема – під час оцінювання результатів та організації освітнього процесу. Стандарт базової освіти тісно пов’язаний зі Стандартом початкової освіти, оскільки продовжує ідею компетентнісного підходу та інших реформаторських засад», – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання.
У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі по закінченню кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.
Перелік основних компетентностей виглядає так:
- вільне володіння державною мовою,
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,
- математична компетентність,
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
- інноваційність,
- екологічна компетентність,
- інформаційно-комунікаційна компетентність,
- навчання впродовж життя,
- громадянські та соціальні компетентності,
- культурна компетентність,
- підприємливість і фінансова грамотність.
Стандарт стане основою для розроблення типової освітньої програми для базової школи, яка складатиметься з варіантів типових навчальних планів та каталогів модельних навчальних програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами Закону «Про повну загальну середню освіту».
Державний стандарт також містить дані про загальний обсяг навчального навантаження учнів у базових навчальних планах, орієнтири для оцінювання навчальних досягнень та підходи до державної підсумкової атестації. Він містить 7 варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб дітей, а також визначає рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.
У документі немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції.
Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.
Стандарт визначає вимоги до результатів навчання за 9-ма освітніми галузями:
- мовно-літературною,
- математичною,
- природничою,
- технологічною,
- інформатичною,
- соціальною і здоров’язбережувальною,
- громадянською та історичною,
- мистецькою,
- фізичною культурою.
Стандарт базової освіти дозволить реалізовувати у школах ці освітні галузі різними шляхами – через навчальні предмети або інтегровані курси, а також гнучко розподіляти навчальний час для їхнього опанування.
Після затвердження Державного стандарту базової освіти стартує робота зі створення типової освітньої програми та модельних навчальних програм, відбудеться їх експертиза і затвердження. Паралельно відбуватиметься розробка системи оцінювання компетентностей, здобутих на рівні базової середньої освіти.
З вересня 2021 року розпочнеться пілотування навчально-методичних матеріалів у 5-х пілотних класах Нової української школи. Також на 2021-2022 роки заплановано провести відповідне підвищення кваліфікації педагогів.