Всеукраїнське соціологічне дослідження «Реформа профільної середньої освіти» здійснювалося Київським міжнародним інститутом соціології у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит Міністерства освіти і науки України. Учасниками опитування стали 80 000 респондентів із 300 територіальних громад України.
Обговорення реформи
74% голів територіальних громад вже активно консультуються із закладами освіти щодо старту у 2027 році реформи профільної середньої освіти. Проте близько чверті голів ТГ (23%) та депутатів місцевих рад (24%) лише планують розпочати обговорення, чекаючи на рекомендації від МОН.
99% керівників ЗЗСО підтверджують, що в їхніх громадах триває активне обговорення реформи. При цьому, 63% зазначили, що попереднє обговорення реформи відбувається на рівні громади, 61% — у межах школи, а 57% — обговорюють це питання з відділами освіти.
Поінформованість і готовність вести діалог
Лише 66% голів ТГ, 51% керівників ОУО і 49% керівників ЗЗСО вважають, що мають достатньо інформації, аби вести дискусії на цю тему зі своїми громадами. Інші ж визнають, що мають певне розуміння, але не впевнені, що цього вистачить для ведення аргументованих розмов із педагогічними колективами та громадськістю.
Більшість керівників громад готові до діалогу. 77% голів ТГ виявили готовність вести дискусії як з педагогами, так і з місцевими жителями, щоб роз’яснити суть реформи. Водночас 7% голів зазначили, що готові обговорювати реформу лише з мешканцями, а 3% — тільки з педагогічними працівниками.
Батьки та учні: рівень обізнаності та підтримка профільного навчання
55% батьків учнів 10–11 класів уже чули про запровадження трирічного профільного навчання, яке передбачає поглиблене вивчення певних предметів та можливість додаткового вибору тих предметів/курсів, які відповідають інтересам учнів. Серед батьків учнів 5–6 класів обізнаність трохи нижча — 53% знають про ці зміни. Рівень інформованості серед самих учнів дещо нижчий: лише 47% старшокласників знають про реформу та її деталі.
Щодо підтримки ідеї профільного навчання, більшість батьків і учнів висловлюються позитивно. 85% батьків учнів 10-11 класів, 78% батьків учнів початкових класів (5–6 класів) і 85% самих старшокласників вважають запровадження профільного навчання хорошою ідеєю. Учні старших класів особливо підтримують можливість самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення.
Готовність створювати академічні ліцеї
81% голів ТГ та 77% депутатів загалом підтримують цю ідею, проте лише 42% голів ТГ і 37% депутатів повністю впевнені, що їхні громади готові до цього кроку. Щодо співпраці з іншими громадами, 56% голів ТГ та 59% депутатів готові до об’єднання зусиль, але лише за умови, що ліцей буде розташований у їхній громаді. Лише 8% голів ТГ і 7% депутатів підтримують створення ліцею на території іншої громади, а третина взагалі проти цього або не визначилися.
Організація харчування та проживання у пансіонах. Більшість голів громад та керівників ОУО вважають, що ці видатки мають забезпечувати засновник і держава (такої думки 44% голів ТГ та 46% керівників ОУО), або ж засновник та інші громади (такої думки 17% голів ТГ та керівників ОУО).
Потреби та застороги громад
Фінансування для створення сучасної матеріально-технічної бази у школах та ліцеях. 72% голів ТГ зазначають, що для якісного впровадження профільного навчання потрібні додаткові ресурси для оснащення закладів освіти.
Підвищення кваліфікації вчителів для роботи за новими стандартами. 68% керівників ЗЗСО вказують на необхідність проведення тренінгів для педагогів, щоб вони могли ефективно викладати профільні предмети.
Транспортна доступність до закладів освіти, особливо у сільській місцевості. 53% голів ТГ висловлюють занепокоєння щодо потенційних труднощів, з якими можуть зіткнутися учні з віддалених населених пунктів при відвідуванні академічних ліцеїв через недостатньо розвинену транспортну та інфраструктурну мережу.
